От чому після падіння Римської імперії володіння Сатани опинилися розбиті на дві основні частини, одній з яких з території майбутньої Росії управляв Сатана, а інший – з території Італії – Німврод (Диявол) – ставленик Сатани і таємний його недруг. Німврод з глибокої старовини відрізнявся особливою жорстокістю і по своїй нещадній перевершував Сатану. Отримавши владу над Римом, Німврод скористався захованим їм в надрах Землі і лепріконамі, що охоронявся, золотом для того, щоб не тільки укріпити свою владу в Римі, але і розповсюдити її за допомогою влади золота і грошей по всьому світу. У подальші роки не стільки завоювання Сатани, скільки завоювання Німврода на чолі Католицької церкви сприяли тому, що велика частина Миру почала належати офіційно Сатані, а неофіційно – Німвроду. Хотів Німврод захопити і Британські острови, але несподівано на допомогу Міхаелю прийшов сам Сатана. Сатана розумів і цінував розум Міхаеля, який, хоча і втратив минулу владу і могутність, але ще залишався досить сильною «політичною» фігурою на Землі. Сатана запропонував Міхаелю перейти на його сторону, визнавши верховенство влади Сатани на Землі і, забувши старі образи, об'єднати зусилля в боротьбі проти Фіатірськой церкви (мусульманства). За це після перемоги над Фіатірськой церквою Сатана пообіцяв збільшити кількість земель Міхаеля і зробити його під своїм протекторатом одним з найвпливовіших архангелів на Землі. Міхаель, розуміючи вигоду такої пропозиції в рамках реалізації плану Цариці Небес (Богородиця), погодився на пропозицію Сатани, але за однієї умови: Сатана повинен був віддати в розпорядження Міхаеля Ізраїль, який на той час вже не належав Адаму і був відданий в розпорядження Фіатірськой церкви (мусульманству). Сатана не довго думаючи погодився. Німврод всіляко опирався такому рішенню, але вплинути на вирішення Сатани не зміг. Так почалася історія хрестових походів за звільнення Труни Господня, так Міхаель знов з'явився серед людей, і цього разу з'явився перед народом як король Річард – Левове Серце, направивши всі свої зусилля і зусилля підвладних йому людей на завоювання Єрусалиму. Архангел Фіатірськой церкви (мусульманства), розуміючи задум Міхаеля, на початку хрестових походів практично без бою віддає Єрусалим. Після захоплення хрестоносцями Єрусалиму Сатана, як і обіцяв, не перешкоджав владарюванню в нім Міхаеля. Держава Ізраїль і особливо Єрусалим Міхаель збирався зробити центром по реабілітації людських Душ, що пройшли етапи очищення і людей, що прийшли у втіленні, до Єрусалиму після того, як їх Душі випробували біль і страждання в Царстві Сатани і Німврода. Люди ж, які більшою мірою змогли вилікуватися від «вірусу Тьми», за задумом Міхаеля повинні були почати будувати «Другий Рим», який повинен був на досить тривалий час стати центром реабілітації людських Душ на Землі. Але цьому плану так і не призначено було збутися, оскільки вже в XIII столітті Німврод, пильно спостерігаючи за діями Міхаеля і його хрестоносців під прапором ордена тамплієрів, розгадав задум Міхаеля. Міхаель, розуміючи це, для того, щоб зберегти свій вплив хоч би на території Европи, добровільно залишив Єрусалим і зайнявся розвитком ордена тамплієрів на території західної Европи, там, де знаходилася вотчина Німврода. Міхаель активно використовував таємні знання, за допомогою яких присвячені лицарі ордена тамплієрів успішно синтезували золото, необхідне для фінансування діяльності ордена. Але зростання впливу і могутності ордена тамплієрів стало, у результаті, і їх погибеллю. Николаїти, у яких була величезна кількість шпигунів, пильно стежили за діяльністю тамплієрів. Бачивши їх незчисленні багатства і усвідомлюючи загрозу своїй могутності з боку тамплієрів – людей Міхаеля, – вони доповіли про це Німвроду. І тоді по розпорядженню Німврода николаїти, використовуючи владу Католицької церкви, звинуватили тамплієри в єресі, розправившись таким чином з орденом тамплієрів і відданими людьми Міхаеля. Сам Німврод пішов на цей крок ще і тому, що дуже добре пам'ятав, якою могутністю володів Міхаель свого часу в Римі, і страх втратити Рим, яким в той період правив він, Німврод, змусив його піти проти волі Сатани. Сатана засудив неслухняність Німврода, але не уловив в його діях загрози, що насувається, особисто для себе. Щоб виправдати дії Німврода, Сатана висунув проти Міхаеля звинувачення в тому, що той нібито хотів влаштувати проти нього змову, а людям Німврода своєчасно стало про це відомо. Але, не розвиваючи конфлікту далі і як примирення, Сатана пообіцяв залишити за Міхаелем владу над Скандинавією і надалі вже ніколи не претендувати на її територію. В цей час Німврод сам продовжує боротьбу за владу шляхом розповсюдження по всьому світу «вірусу Тьми» і підпорядкування собі Душ людей, вже уражених «вірусом Тьми». Всі дуже добре пам'ятають про те, як Католицька церква боролася з єретиками, але навряд чи хтось знає, що це був план Німврода (Диявола) по розвитку у людей страху перед створеною їм Католицькою церквою. Так Німврод поступово підпорядкував своїй Церкві основну масу жителів Европи. Піддалося згодом жорстоким методам насадження католицькій релігії і корінне населення Америки – індійці. Не пощадив Німврод і народи Африки, які знаходилися під протекторатом Сатани і яким Сатана не приділяв належної уваги. Німвродом була розроблена система колонізації Африки і Америки, завдяки якій католики, – слуги Німврода – повинні були зробити жителів цих материків своїми рабами. Багатьох людей, що населяли Африку, Німврод вирішив як раби переправити до Америки, використовуючи їх працю для освоєння нових земель. Дане рішення повинне було допомогти Німвроду і в тому, щоб уникнути претензій з боку Сатани, який міг обуритися самовільному вирішенню Німврода про поневолення на підвладній Сатані території Африки раси людей, прародителем якої був не Німврод, а Сатана. Німврод розумів, що Сатана навряд чи контролюватиме його дії в далекій Америці, де він нібито виконував розпорядження саме Сатани по колонізації території Нового Світла. Тому Німврод і вирішив, що простіше пригноблюватиме і поневолить перевезених з Африки людей саме в Америці, там, де він завдяки дружбі з Сатаною міг на довгий час стати повновладним господарем. Уникнути конфліктів Німвроду допомагає і нескінченне нагадування Сатані про те, що він – Німврод – його віддана слуга, що він все завжди робить тільки ради інтересів свого пана. Сатана в цей час править Росією, Китаєм, Монголією і прилеглими до них територіями, сильно не вникаючи в справи Німврода. Йому імпонує політика, що проводиться, Німвродом, а також те, що практично ніхто не опирається його владі. Німврод поступово всюди під егідою християнської релігії проголошує владу Сатани, готуючи свідомість людей до другого пришестя Ісуса Хріста. Сам же Сатана, маючи свідомість ангела і властиву йому систему мислення, не розуміє логіку мислення свідомості людини. Тому Сатана навіть не може припустити, наскільки людина в порівнянні з ангелом може бути підступною істотою. Сатана не знає також і про те, що свідомість людини під дією «вірусу Тьми», особливо тоді, коли мова йде про захопленні влади, здатне на хитрість, обман, жорстокість, підлоту і зраду. Сатана забуває, що людина не здатна усвідомлювати дійсної могутності ангелів, архангелів і Надрозуму (Бога). То, ніж колись скористався Люцифер для захоплення влади в Ангулеме, використовуючи незнання Адама про могутність Надрозуму (Бога), тепер для самого Сатани стає небезпечним з боку Німврода. Німврод, що має Душу людини і що не розуміє того, що людина не може протиставити свою могутність могутності архангела навіть тоді, коли свідомість архангела схильна до дії «вірусу Тьми», все більше і більше замислюється про скидання Сатани і захоплення влади на Землі. Але давайте дамо спокою на якийсь час Німврода і повернемося до Адама, про якого ми вже давно не згадували. Адам, як і Міхаель, теж бере участь в розробленому Царицею Небес (Богородицею) плані по очищенню свідомості від «вірусу Тьми». Після своєї поразки і одночасно успіху в Ізраїлі Адам вже не бачить сенсу в розробленій ним моделі держави, покликаної самостійно шукати засіб по боротьбі з «вірусом Тьми». Адам також розуміє, що знайдена вакцина проти «вірусу Тьми» має бути використана не тільки народом Ізраїлю, але і всіма людьми на Землі. І в рішенні даної задачі Адаму несподівано допоміг сам Сатана. Сатана звернувся до Адама з пропозицією віддати йому створене колись Адамом Царство мертвих – Пекло. У цьому царстві, де після фізичної смерті знаходилися Душі людей, Сатана розраховував сіяти «вірус Тьми», використовуючи для цього страх людей перед створеними в Аду монстрами і чудовиськами, які повинні були постійно нападати на людей, кусаючи їх і намагаючись з'їсти. Але Адам вже знав те, чого ще не знав сам Сатана. Адам розумів, що страждання в Аду не стільки сприятиме розповсюдженню «вірусу Тьми», скільки позбавляти свідомість людини від цього жорстокого паразита. От чому Адам у результаті погоджується на пропозицію Сатани. Замість же відданого Сатані Пекла, Адам зажадав для себе і свого (єврейського) народу привілею. Так між Адамом і Сатаною було поміщено угоду, по якій євреї отримували право безперешкодного розселення по всьому світу, в усякому разі в тих районах Землі, які були підвладні Сатані і Німвроду. Сатана ж у відповідь на це зажадав від Адама дотримання ще двох додаткових умов. Перше полягало в тому, що відтепер народ Ізраїлю (євреї) в обов'язковому порядку повинні були нести віру в Ісуса Хріста тим людям, серед яких вони створюватимуть свої поселення. Другою умовою Сатани стала вимога, щоб Адам не з'являвся на Землі в нових втіленнях до тих пір, поки Сатана сам не з'явиться в образі Ісуса Хріста перед людьми і не буде визнаний ними. Так належало початок єврейських колонізацій по всьому світу, і євреї стали однією з найчисленніших і могутніших націй на Землі. Адам же з тих пір жодного разу не з'являвся серед людей в облічиі людини. Він лише допомагав євреям розселятися по всій Земній кулі, використовуючи для цього інформаційний простір їх Душ. Самі ж євреї з тих пір невпинно несли з собою віру в Ісуса Хріста, якого вони колись зрадили, і якого із-за них розіпнули на хресті. Але, навіть несучи віру в неіснуючого бога Ісуса Хріста, євреї до цих пір так і не змогли зрозуміти, що його ім'ям прикривається сам Сатана, що мріє про світове панування і чекаючий приходу того дня, коли народи всього Світу будуть готові прийняти його як сина Бога на Землі. Але для того, щоб стати серед людей намісником Надрозуму (Бога) на Землі, Сатані необхідно було до кінця переконатися в тому, що Надрозум (Бог) не претендуватиме на своє творіння під назвою «людина» і той Світ під назвою «Земля», для якого була створена людина. От чому Сатана тягне час і чекає настання своєї години, розуміючи, що тільки час зможе зрадити йому упевненість в тому, що його новий Світ – Мир Сатани вже не підвладний Надрозуму (Боові). Для цього він і чекає того часу, коли за даними великих пророків повинен початися Апокаліпсис або як його ще називають Армагеддон.
(продовження слідує)
Автор статті: Владимир Горький
Джерело: Vgorkiy. Info