Перша світова війна матеріалізувала саму руйнівну політичну силу для тієї, що переживала глибоку кризу західної цивілізації – фашизм.
Фашизм – європейський по перевазі політичний рух XX століття, специфічна форма державного правління. Він приніс незліченні лиха народам миру. Саме фашистські держави – Німеччина і Італія – були головними винуватцями в розв'язуванні Другої світової війни.
Само слово фашизм італійського походження. Перші виступи фашистів відбулися ще в 1919 році. Їх організація, створена Беніто Муссоліні, називалася Фашо ді Комбатіменто, що означало Союз Боротьби. Членів цієї організації почали називати фашистами, а само рух фашизмом. Первинне це слово використовувалося тільки стосовно італійської дійсності 20-х років; пізніше цим словом почали позначати схожі політичні рухи в інших країнах. Проте потрібно мати на увазі, що, наприклад, німецькі фашисти називали себе нацистами, наці, оскільки їх партія іменувалася Націонал-соціалістична німецька робоча партія.
Першість використання партійних загонів в боротьбі за владу належить дуче (вождеві) Національної фашистської партії Беніто Муссоліні. Власне, спочатку сама партія була побудованим по військовому зразку формуванням, що складалося майже виключно з колишніх фронтовиків – ветеранів Першої світової війни.
Партійної єдності фашисти добивалися за допомогою специфічного стилю, побудованого на зовнішньому копіюванні армійських порядків (структури, уніформи, системи взаємин). Візитною карткою фашистських ськвадрістов (від італійського слова ськвадра– відділення) стала чорна сорочка, запозичена у анархістів. Відроджувалися армійські ритуали давньоримської імперії. Найвідомішим з них став салют підняттям вверх правої руки.
Економічна криза і постійні страйки лівих укріпили ряди фашистів. Вони громили мітинги і штаб-квартири соціалістів по всій Італії. У грудні 1921 р. на з'їзді чорносорочечників в Римі Союз боротьби був перетворений в Національну фашистську партію. До весни 1922 року в ній налічувалося 320 тисяч чоловік (40% складали робочі), влітку – 470 тисяч, а восени число фашистів досягло мільйона. Муссоліні зробив ставку на озброєне захоплення влади.
Фашизм має ряд характерних рис. Перш за все, це націоналізм і расизм. Для фашистів інтереси нації завжди вищі за індивідуальні, групові, класові інтереси. Останні, безумовно, повинні приноситися в жертву першим. Фашизм як би ввібрав в себе всю хвилю націоналізму, підняту напередодні і в роки Першої світової війни. Причому найбільший розмах цього руху в Германії і Італії багато в чому пояснюється уязвленностью національних почуттів народів цих країн, які завершили національне об'єднання пізніше за інших і вийшли з Першої світової війни не тільки ослабленими, але і приниженими: Німеччина – умовами Версальського договору, Італія – переможена серед переможців – тим, що її інтересами нехтували на Паризькій мирній конференції.
Націоналізм в Европе не був в новинку, він завжди був характерний для консервативних, правих політичних сил. Ріднить фашистів з традиційними правими і преклоняння перед державою: і ті, та інші бачили в нім осереддя національного духу, заставу стабільності і порядку. Але на цьому схожість традиційних консерваторів і фашистів кінчається. Фашизм як політичний рух XX століття ввібрали в себе ряд нових рис, що відрізняють його від старого консерватизму.
Фашисти висунули і намагалися провести в життя не просто ідею сильної держави, але держави тоталітарного (від латинського слова totaliter – повністю, цілком), поглинаючого собою суспільство. Все для держави, нічого проти держави, нікого поза державою – ці слова Муссоліні виражають суть фашистської ідеї тоталітарної держави.
В Германії здійснення цієї ідеї породило конфлікт фашистів з католицькою церквою, що намагається зберегти свою традиційну незалежність від держави. Такий конфлікт просто немислимий для традиційного консерватизму, що бачив в церкві одну з опор громадського порядку. Традиційний консерватизм, крім того, відображав інтереси нечисленних елітарних верств населення: родової аристократії, крупних фінансистів, що бачили в змінах загрозу своїм привілеям.
otvoyna. Ru/staya7. htm