Серед семи архангелів був архангел Міхаель, який за провину (погибель Раю) позбувся багатьох привілеїв, став з часом найслабкішим архангелом на Землі і дістав можливість управляти лише Єгиптом, Грецією, Італією і Скандинавією. Але навіть через призму століть можна побачити, наскільки колишній король Ангулема залишається відданим своїм ідеалам і ідеалам Надрозуму (Бога) – творенню щастя – через проголошення на Землі культу бога Сонця. У підвладних йому країнах з'являються культи богів Сонця – Ра, Аполлона, Геліоса, Ел-габала, Солу, Лугу. Не може він вплинути лише на темноту свідомості людей, яка як вірус, продовжує невблаганно розповсюджуватися серед нових людей, що народжуються на Землі, і їх Душ, знаходяться в різних частинах Світу і різних областях свідомості Землі. Виключенням не є і деякі з ангелів, що входять в ієрархічну структуру архангела Міхаеля, народжуються і живуть у втіленні людей на території підвладних йому країн. Вони також продовжують сіяти навколо себе «вірус Тьми», провокуючи всю більшу кількість людей на прагнення до воєн і поневолення інших людей. Міхаель намагається власним прикладом (прикладом власної структури свідомості) протистояти цьому: він за власним бажанням неодноразово народжується в облічиі людини, стаючи фараоном Ехнатоном, царем Ромулом, імператором Елагабалом, Гераклом, він бере з собою на Землю Душі тих людей, які ще залишилися віддані йому впродовж багатьох століть, і намагається боротися з «вірусом Тьми».
Але змінені Надрозумом (Богом) після Усесвітнього потопу і першої революції над свідомістю людини закони в умовах матеріального світу (блокування зв'язку свідомості людини з верхніми рівнями свідомості Всесвіту) вже не дозволяють Міхаелю, потрапляючи на короткий час в умови «земного» життя як звичайна людина, згадувати колишні зв'язки карм і повністю слідувати своїм принципам і переконанням. Він сам, знаходячись серед людей, уражених «вірусом Тьми», неминуче починає підпадати під вплив темної свідомості. І лише повертаючись на Небеса (у верхні шари свідомості Всесвіту), Міхаель знов бачить свої помилки, яких стає все більше і більше, які поступово приводять до того, що життя праведних людей невідворотно погіршується, а самих праведних людей, не підвладних впливу на свою свідомість «вірусу Тьми», стає все менше і менше. Міхаель бачить, як серед людей все більше розповсюджується жорстокість, підлота, обман, зрада. Люди все більше прагнуть до абсолютної влади на Землі, і сам Міхаель починає розуміти наскільки був прав Надрозум (Бог), коли позбавив людину безсмертя.
Згадуючи про те, що Надрозум (Бог) врятував існування людини від гніву архангелів, не можна не згадати, що Сам Надрозуму (Бога) все більше починає турбувати той факт, що «вірус Тьми» вражає свідомість все більшої кількості ангелів і поступово перекидається на свідомість архангелів – вищих чинів ангелів. Для того, щоб покласти край цьому, Надрозум (Бог) проводить нову революцію над свідомістю в умовах матеріального існування людини, яка, на думку Надрозуму (Бога), повинна захистити свідомість Вселеної від «вірусу Тьми», тобто перед людиною встає завдання самостійного очищення свідомості від «вірусу Тьми» в умовах практично повної ізоляції від інформаційного простору Енергетичного миру Всесвіту. Окрім цього, Надрозум (Бог) забороняє ангелам свідомо знаходитися серед людей у вигляді безсмертних створень. Надрозумом (Богом) встановлюються єдині правила перебування на Землі для всіх, незалежно від їх рангу в ієрархії свідомості Всесвіту і старовини походження їх свідомості.
Дана революція на багато століть позбавила свідомість людини можливості набувати достатньо високого рівня досконалості, і надалі була самою людиною зіставлена з перетворенням людини на мавпу. Через час з'явилося і зображення трьох мавп, одна з яких закриває руками ока, інша — вуха, а третя — рот, що для нової епохи існування свідомості людини означало – нічого не бачу, нічого не чую, нічого не скажу. Це зображення повною мірою відобразила суть революції Надрозуму (Бога) над свідомістю людини, а дійсною інтерпретацією даного зображення стало те, що інформаційне поле свідомості Душі як людини, так і ангела, було ізольоване на час матеріального втілення людини на Землі інформаційним бар'єром.
Для нових же умов життєдіяльності людини після революції над його свідомістю йому Надрозумом (Богом) була придумана нова енергетична структура – обнулену свідомість, представлену обнуленою частиною свідомості його Душі, людину, що поміщається при народженні, в його фізичне тіло. При цьому з переміщуваної частини свідомості Душі стиралася інформаційна пам'ять, внаслідок чого людина втрачала можливість пам'ятати попередні свої втілення. Дана частина – свідомість людини – зберігала лише структурну форму свідомості, до якої відносився ступінь розвитку свідомості, його вік і вібраційна формула.
Ступінь розвитку свідомості неминуче пов'язаний з давністю його походження, тому нею і відбивається, і ніж стародавніша структура свідомості, тим більше мудрою і розумною народжується людина, що у результаті і виявляється в процесі інформаційного заповнення його свідомості у міру зростання і розвитку людини. Ступінь розвиток свідомості можна порівняти з потужністю процесорів комп'ютера, які відрізняються один від одного швидкістю обробки отриманої інформації і здатністю відкривати різні по складності програми.
Чим більше розвинена свідомість, тим швидше воно здатне обробляти уявну інформацію, тим швидше воно генерує свої і усвідомлює отримані думки. От чому люди спочатку народжуються з різним рівнем мудрості: або розумними і розвиненими, або дурними і відсталими. Важливу роль в розвитку майбутньої людини грає і вібраційна формула його свідомості, що відображає здатність свідомості прагнути до добра або зла, генерувати хороші або погані думки, різною мірою сприймати енергію любові і добра.
Даний процес можна легко зрозуміти на прикладі амплітудно-частотної характеристики динаміка, який залежно від своєї конструкції може абсолютно по-різному озвучувати одну і ту ж мелодію (природно, що для порівняння береться одне і те ж джерело відтворення звуку). Саме тому свідомість різних людей здатна тягнутися до різних стилів музики, в чомусь відображаючи при цьому вібраційну формулу своєї свідомості. Структуру свідомості людини за бажання можна зрозуміти ще з раннього дитинства людини, уважно вивчаючи характер дитини, що змінюється під впливом свідомості його Душі і більшою мірою за рахунок чинників матеріального світу. До цих чинників, покликаних впливати на вібраційну формулу свідомості, відноситься вплив на свідомість дитини інших людей, а також умов навколишнього світу. Всі вони впливають на свідомість людини впродовж всього його життя, формуючи в кінці життя людини остаточну вібраційну формулу його свідомості, що вносить корективи до вібраційної формули свідомості Душі людини.
Вібраційна формула вельми важлива для людини, оскільки тільки вона може бути ключем для виходу за межі інформаційного простору матеріального світу і входу в інший Світ, де з'являється можливість, використовуючи відповідні ключі, здійснювати процес творіння. Тільки за рахунок перетину свідомістю людини інформаційного бар'єру матеріального світу, через дію думками свідомості на простір і час, людина здатна отримати владу над процесом старіння і знайти безсмертя, яке безпосередньо пов'язане з вібраційною формулою людини.
(Продовження слідує)
Автор статті: Владимир Горький
vgorkiy. Info/