Селище Кань - звичайний гірський аул. Кань - це одне з лакських селищ Кулінського району. Висота над рівнем морить - 1800 м, відстань від Махачкали - 155-160 км. Кань - у минулому батьківщина лудильників, каменярів, а в Радянську епоху – колиску талановитих вчителів, лікарів, інженерів, економістів, учених. Кань - бере свій початок від маленьких поселень тих, що розташувалися на горбах навколо нинішнього села. Раніше в давнину в околицях нинішнього села Кань знаходилися маленькі поселення: Бячiарібакiу, Аькiілабакiу, Цiовкiрабакiу, Буцулттахалу. Про це свідчить залишки фундаментів будинків, могили і інші предмети. У канінцев існує легенда про видачу заміж дочки з тухума «Авбурттігьух'ул» в поселення на горбі «Бячiарібакiу», і на нинішньому кладовищі нашого села знаходиться надгробний пам'ятник з написом: Аьйжайжалліх'ал душра, Аьвбурттігьух'ал ссура, Майлул ччатiая ччатiайнччанну бізлай бувкiссара(«Я дочка іменитих мисливців, сестра семеро братів, не наступивши на землю по кущах ісира, я прийшла до жениха в будинок»). Різні обставини господарського, соціального, побутового характеру послужили причиною об'єднання цих поселенні в одне село. Місця, що зібралися для вибору, під будівництво нового села старійшини всіх поселень вирішили відпустити двох волів і на тому місці, де ці воли ляжуть побудувати мечеть і навколо неї побудувати загальне село. Так було вибрано місце і почато будівництво нинішнього села. На стіні мечеті є напис 1734год. Серед топонімічних назв представляє інтерес назві деяких місцевостей: «Г'улуцiалу», «Цiувкiравалу», і деякі інші. За місцевістю «Г'улуцiалу» вгорі знаходилося одне із стародавніх поселень, назва місцевості напевно від назви цього поселення «Г'уллал щар» сіла «Гуллов» (гунів). За словами вчителя Імранова Каміля, йому розповідав 120-річний Абуєв Юсуп з с. Казі-кумуха, що Аглар-Хан виселив з Казі-кумуха непокірний, гордий тухум «Авбурттігьух'ул» в місцевість Аькiіла баку. У те саме місце, про яке ми говоримо вище. На горбі «Цiувкiрабакiу» теж було одне з поселень що відноситься до Кань. Назва це напевно виходить від назви стародавніх племен вогнепоклонників. Чоловіче населення села в основному займалося отходнічеством, були лудильниками і каменярями, шевцями.
детальніше на сайті села Кань