В XII столітті в Европе почали виготовляти папір, який до того винайшли в стародавньому Китаї в II столітті н.е. Спочатку книги писали уручну. І спеціальні переписувачі, часто ченці, уручну писали кожну сторінку книги, прикрашаючи її невеликими малюнками(мініатюрами) і художньо виконаними заголовними буквами. Щоб створити таку книгу були потрібні неймовірні зусилля і багато часу. А тим часом потреба в книгах росла з кожним роком.
З'являлися цілі цехи переписувачів, але створення книг по колишньому залишалося справою складною, повільною і дорогою. Необхідно було абияк спростити і прискорити процес випуску книг. Майстри почали вирізувати малюнки на металевій, а пізніше на дерев'яній пластинці. Її покривали фарбою, а потім, притискуючи до паперу, отримували відтиснення малюнка. Текст по колишньому залишався рукописним. Після і текст почали вирізувати на дерев'яній дошці. Потім дошку покривали шаром фарби, прикладали до неї папір і ударяли по ньому шкіряним валиком, набитому кінським волосом. Так виходив відбиток. Спосіб називається ксилографією. Щоб віддрукувати таку книгу, необхідно довго вирізувати на дереві кожну сторінку. Це дуже важка і тривала робота.
Після придумали інший спосіб — дерев'яні пересувні букви, якими можна користуватися не один раз. Недолік — дерево швидко вбирає фарбу і псуються. Авторство методу приписують жителеві голландського міста Гарлема Лаврентієві Костеру.
Насправді спроб вдосконалення книг було дуже багато, але справжню революцію в книгодрукуванні провів житель німецького міста Майнца Іоганн Гутенберг(ок. 1400-1468 Рр.).
Гутенберг зробив з твердого металу модель опуклої букви — пунсон(так вона і зараз називається). Пунсон він вдавлював в м'який метал і отримував поглиблену форму букви — матрицю. Матрицю він вставляв в дно словолітного приладу, наливав розплавлений метал і після охолоджування його отримував металеві букви — літери.
З букв складалися рядки, з рядків — абзаци і сторінки. Такі букви можна було розсипати і використовувати при наборі нового тексту. Друкували за допомогою ручного друкарського верстата. На одній з плоскості його встановлювали друкарську форму, а іншою плоскістю притискували до неї папір за допомогою гвинта. Перед друкуванням набір покривали фарбою.
Перша книга, таким чином надрукована, — Біблія. Після неї — астрономічний календар. Винахід Гутенберга був оцінений громадськістю тільки після смерті.
Автор: Євгеній Газзаєв
Джерело: ibone. Org. Ua - інформаційно-розважальний портал
Постійна адреса статті: ibone. Org. Ua/content/view/5/20/