Вже в даному контексті буде доречно пригадати про мусульман, які знаходяться під буттям на чолі Кира, – Душі людини, ураженої з незапам'ятних часів «вірусом Тьми». Ці люди мало того, що довгий час самі є носіями і розповсюджувачами «вірусу Тьми», але ще більше вражаються «вірусом Тьми» за рахунок свідомості американців, що знаходяться для боротьби проти Сатани на територіях таких мусульманських країн як Іран, Ірак і Афганістан. От чому прояв «вірусу Тьми» після втручання американців у внутрішню політику цих країн все більше позначається на поведінці і діях її жителів, внаслідок чого багато хто з них не тільки відходить від дійсної віри, але і стає ласими до золота і грошей. Ці люди з фанатичністю починають боротися за отримання влади, проповідуючи жорстокість і насильство, намагаючись призвати до цього решту всіх мусульман. Так серед мусульман утворюється два табори: проповідуючу жорстокість і насильство, і що проповідують сокровенні знання духовних вчителів і свого духовного наставника, пророка ісламу Мухаммеда. Мусульмани, уражені «вірусом Тьми», вже не слідують велінню архангела Фіатірськой церкві, та зате вони як і раніше бачать у ряді своїх заклятих ворогів Німврода (католиків), Сатану і вже тепер прихильників Лаодікийськой церкви (американців). Така ворожнеча дає їм підставу претендувати на владу у всьому світі, насаджуючи нові релігійні переконання мусульман, уражених «вірусом Тьми», чиїм духовним наставником є все той же Кир, що був колись в образі людини стародавнім повелителем Вавілона. Необхідно пригадати і про те, що Кир є сином Йафета, нащадка одного з трьох синів Ниючи. Свого часу Люцифер претендував на територію майбутньої Персії і тимчасово привласнив собі цю місцевість до тих пір, поки не відбувся розділ Миру між сім'ю архангелами. Після розділу Надрозумом (Богом) Миру територія майбутньої Персії була залишена під протекторатом Люцифера, а він вже як прихильність до свого нового друга Німвроду подарував йому цю територію. Німврод заснував на ній державу, назвавши його Персією і місто Вавілон, яким правив до тих пір, поки Сатана не призвав його до себе для розробки плану по захопленню Миру. За час будівництва Вавілона Німврод здружився з Киром, нащадком Ниючи і родичем Хама. Кир після розділу Миру залишився на території Персії, де він і знайшов надійного для себе покровителя в особі Німврода. Йому-то Німврод не тільки передав «вірус Тьми», але і залишив подаровану йому Люцифером, майбутнім Сатаною, територію Персії і побудований Вавілон Німвродом. З тих пір Кір і його Душа і управляють Персією, перейшовши згодом під протекторат Фіатірськой церкви. Кир добре розумів, що він дуже слабкий для того, щоб протистояти архангелові Фіатірськой церкви, який не захоче поблизу своїх меж бачити прихильника Німврода і Сатани і за бажання зможе легко забрати у нього Персію. Для того, щоб залишитися правителем Персії, Кир і погодився підкорятися архангелові Фіатірськой церкви. Сам Кир довгий час зображав слухняну слугу Фіатірськой церкві, але насправді під дією «вірусу Тьми», також як і Німврод, він готував своїх людей до нових «звершень» і до того, щоб вони фанатично билися за нього і його ідеали. Зрада і перехід під протекторат Фіатірськой церкви Кіру не пробачив ні Сатана, ні Німврод, і з тих пір Кир став їх заклятим ворогом. Але після пришестя на підвладну Кіру територію американців, Фіатірськая церква розкололася і в її рядах з'явилися два керівники, у яких залишилася як загальна мета – протистояти Німвроду, Сатані і Лаодікийськой церкви (США), так і абсолютно протилежні завдання: архангелові Фіатірськой церкві необхідно зберігати віру і чистоту свідомості людей, а Кіру – стати одноосібним правителем Фіатірськой церкви, використавши потім її потенціал в боротьбі зі своїми заклятими ворогами. Таким чином, перед початком Апокаліпсису Мир фактично був представлений трьома явними силами – Лаодікийськой церквою (США), Фіатірськой церквою (мусульманство) і церквою (Сатаною) Пергамськой, і окрім цього ще однією прихованою силою – Царіцой Небес (Богородіцой), архангелом Міхаелем і Адамом. Німврод, який виявився украй ослабленим після своєї поразки від Сатани, вступає в таємну змову з архангелом Лаодікийськой церкви (США) і стає його союзником в боротьбі проти Сатани, Фіатірськой церкви і гіпотетично проти Цариці Небес (Богородиця). Така розстановка сил вплине в майбутньому на те, що Третя світова війна стане неминучою. Її початку передуватиме перемога Світлих Сил в Росії і скидання з її трону Сатани. Це у результаті і змусить Темні Сили робити радикальніші кроки для того, щоб протистояти Силам Світла. Тільки після цього Цариця Небес (Богородиця) почне рішучу боротьбу проти тих, хто ще сумнівається в її могутності, хто почне Третю Світову війну лише для того, щоб заявити свої права на План творіння, що належить Надрозуму (Боові). Але всі служителі Темних сил ще не знають того, що початок XXI століття є тією частиною плану Цариці Небес (Богородиця), по якій у всьому світі відбудеться глобальне використання вакцини проти «вірусу Тьми». І центром по її розповсюдженню будуть як Росія, так і Україна, що ненадовго стала після розпаду СРСР самостійною державою лише для того, щоб в ній зародився початок Апокаліпсису. У більшості читачів навряд чи викличе здивування той факт, що початок Апокаліпсису відбувся саме на території України, там, де колись знаходилося стародавнє місто Оранж. Але для того, щоб глибше зрозуміти, чому все ж таки Апокаліпсис стартував на Україні, необхідно звернутися до тих історичних документів, архівів і фактів, з якими пов'язана стародавня історія України і з якими читачеві необхідно ознайомитися в процесі прочитання даної статті. Україна, хоча це і не доведено сучасною матеріалістичною наукою, і цілком зрозуміло чому (Сатані і Німвроду не вигідно, щоб люди знали про існування Святої землі), є найстародавнішим местомом зародження сучасного людства, і тому її територія вельми важлива перш за все для тих, хто знає і хто пам'ятає про це. Сатана, як ми пам'ятаємо, давно мріяв зробити Україну центром своєї імперії, але тільки після того, як підкорить собі весь Світ. От чому до моменту своєї остаточної перемоги він не хотів видавати своїх планів і свого часу так легко попався на пастку Владимира Великого. Але першим і несподіваним сюрпризом, здатним порушити його плани, сюрпризом, зловісною ознакою можливої втрати Сатаною колишнього Оранжа (нині Києва), що стала, виявилася аварія на Чорнобильській АЕС. Тільки Сатана і Німврод побачили в цій аварії натяк на ту «чорну бувальщину», з якою пов'язаний час його правління територією колишньої держави Ангулем і містом Оранж. Розпад СРСР і проголошення в Україні самостійності ще більше насторожило Сатану, і з тієї пори, не чекаючи влади над всім Світом, він посилено почав боротися за те, щоб повернути собі можливість управляти Україною. Але Сатана на той момент ще не розуміє, що утворення держави Україна, як і початок самого Апокаліпсису, є продовженням закономірного і цілком логічного плану Цариці Небес (Богородиця). І все, що стосується опису даної держави, чітко указує на неминучість цього плану тим, хто здатний розуміти символи і вірити в міфи, якими рясніє історія нашої Землі. Ще на саркофагу Ярослава Мудрого в Софії Київською (Xxiiв.) Зображений знак міфічної шумерської богині Інанни – Іштар, що означає «ясне небо». Спрощений знак Інанни складається з круга (що означає Небо або Всесвіт) і шестипроменевої зірки в центрі (що означає Сонце). Найпростіший знак Інанни – шестипроменева зірка, зовні схожа на букву Ж (що означає Сонце). Знак Іштар відрізняється тим, що він зазвичай складається з восьмипроменевої зірки в крузі або без нього. У стародавньому Шумерові в кожному місті був свій головний Бог. Так, в Урюку їм вважався Бог Неба і дружина його – Цариця Небесна Інанна (Іштар), які дуже почиталися. Вдень Інанни було двадцять перше березня – день, який доводився на день весняного рівнодення. Багато народів Сходу цього дня відзначають Новий рік (наприклад, в Казахстані, а в Ірані – це науруз (Новий день, що означає ). Двадцять першого березня святкували Новий рік і скіфи. Спрадавна на Русі Новий рік також святкували навесні. У стародавньому Вавілоні в період його піднесення, в т.ч. і над шумерами, були побудовані спеціальні красиві блакитні ворота (колір неба), присвячені богині Іштар, що замінила шумерську Інанну, яка до всього була і богинею родючості. Досить часто її зображали такою, що стоїть на повний зріст на левові. Багато шумерських божеств з часом трансформувалися у інших народів в різних богів стародавнього світу, при цьому, в основному, зберігши свої значення, але отримавши інші імена. Сьогодні знаки богині Інанни знайдені на місці археологічних розкопок в багатьох частинах України. Збереглися і непрямі атрибути цього знаку. Український вінок із стрічками, який спрадавна є складовим елементом українського національного костюма, – своєрідний спрощений знак Інанни, як би вказуючий на побажання ясного мирного неба над головою того, хто його носить. Це своєрідний оберіг від всього поганого і недоброго. Відображення ясного мирного неба і сонця можна знайти і в квітах державного прапора України, що складається з двох смуг: блакитною і жовтою. Ну і, звичайно, приховане значення назви «Україна» не може не говорити нам про бога Сонця. Якщо слово «Україна» розбити на три складові частини, то можна побачити в його назві наступне: перша її частина виглядає у вигляді «УК» – ці дві букви з використанням законів нумерологиі можна легко перевести в дві однакові цифри, що дають в результаті число «33»; друга її частина у вигляді «РА» – це і є позначення династії богів Сонця, що дійшло до нас як назва стародавнього єгипетського бога Сонця; третя її частина у вигляді «ІНА» в перекладі з латині позначає той, що «плаче». І якщо тепер перекласти назву «Україна» на новий лад, то у результаті вийде абсолютно нове, заплутане і не зовсім зрозуміла на перший погляд назва «33раплачущий». Але для того, щоб побачити змив і логічність даної назви, необхідно просто знатися на тому, що ж таке «33ра». Для відповіді на це питання спочатку потрібно переконатися в тому, що даний набір символів не випадковий і його можна знайти в історичній спадщині Землі і, перш за все, України. Для цього звернемося до стародавніх зображень сарматів, на яких ми і знаходимо зображення «33ра» серед інших малозрозумілих символів. Зображення «33ра» можна побачити на скульптурах левів із стародавнього міста Ольвія, що знаходяться зараз в Ермітажі, на стінах печери Ак-Кая, що знаходиться в Белогорське (Крим), на Керченській плиті із стародавнього міста Пантікопея, знайденій поблизу міста Керчі. А для того, щоб зрозуміти значення «33ра», необхідно знову звернутися до символу богині Інанни (Іштар): шість променів, що відходять від центру усередині круга, згруповано по три світивши і утворюють два різноспрямовані трикутники – дві піраміди усередині системи Всесвіту (Неба). Це і є інтерпретація даного символу. Але якщо при цьому ще врахувати і те, що одна з цих пірамід позначає Темні Сили, а інша – Світлі, і обидві ці Сили намагаються разнонаправлено впливати на розвиток Світу, а поява двох пірамід в емблемі династії РА з'явилася відображенням зародження в свідомості людини «вірусу Тьми», то тоді і стає цілком зрозумілим, чому династія «33ра» – що плаче. Знак богині Інанни в його первинній інтерпретації був знаком держави Ангулем, але на нім сонце позначалося вісьма, а не шістьма променями. Вісім променів Сонця на емблемі було розподілено рівномірно і позначали нескінченний розвиток щастя, оскільки число 8 – це ще і знак нескінченності. Але вже потім в міфології з'являється не тільки знак шестипроменевого Сонця, але і сама богиня Інанна (Іштар). А ось відображає дана богиня, що плаче («ІНА» – що «плаче»), не кого-небудь, а саму Єву, яка виступає під ім'ям Іштар, під ім'ям Венери, і символізує не тільки родючість, але і плотську любов, війни і розбрати, є покровителькою повій і відображає п'ятницю – звану в народі «п'ятниця-розпусник». Знайомиться людство і з по