Тепер можна підійти до розгляду того, як перед початком Апокаліпсису відбувалася боротьба за Святу землю України. Першим, хто спробував пред'явити на неї має рацію, був Німврод. Він, що втратив після Другої світової війни велику частину свого впливу на свідомість підвладних йому людей, щонайшвидше намагався знайти нові можливості для повернення втраченої могутності. Німврод пам'ятав про відомості, що містяться в стародавніх джерелах Католицької церкви, згідно яким влада в світі після довгої і відчайдушної боротьби на рубежі XX-XXI століть буде віддана тому, хто стане володарем Святої землі: «І вийде месія з Едему і з'явиться в Галілеї. Його прихід схвилює весь світ, і люди сховаються в печери серед каменів» (Зогар, Вих. 98-99). Свята земля, згідно стародавнім рукописам, що ще не дійшли до більшості людей, дасть можливість її правителеві у момент отримання нею незалежності повернути людству втрачене їм колись безсмертя і за рахунок цього стати наймогутнішою людиною на Землі. До моменту отримання Україною своєї незалежності в 1991 році у Німврода ще знаходилися підвладні йому люди на території західної України і Польщі, які залишилися там після Другої світової війни і могли, спираючись на підтримку Німврода, дістати владу в Україні. Однією з таких людей виявився Леонід Кравчук – перший президент незалежної України, який підтримував тісні зв'язки з масонами – головним оплотом останніх сил Німврода. Але Леоніду Кравчуку так і не вдалося надовго залишитися при владі, оскільки Сатана швидко зрозумів задумку Німврода і на наступний термін президентського правління в Україні зміг посадити свою людину, іншу Леоніду по прізвищу Кучма. Сатана не випадково вибрав людину з таким же ім'ям, оскільки припускав, що Німвроду відоме ім'я правителя, який повинен підпорядкувати собі Україну, і Німврод спеціально міг вибрати людину на ім'я Леоніда. Після двох термінів правління Леоніди Кучми в Україні нічого істотного, що могло б указувати Сатані на можливість досягнення особливих повноважень завдяки правлінню Леонідом Святою землею, так і не відбулося, і тому Сатана почав чекати наступних активних дій з боку Німврода. Сатана в цьому не прорахувався. Поки Україною правив ставленик Сатани, Німврод не тільки почав готуватися до нового захоплення влади в Україні, але і довідався про те, що людина, яка стане майбутнім правителем Святої землі, повинна носити ім'я, пов'язане із значенням «переможець», адже саме тому, навіть керуючись логікою, він і повинен був перемогти. Напевно кожному відомо, що слову «переможець» відповідає ім'я Віктор, і виходить, що майбутній великий правитель України повинен обов'язково носити це ім'я, в усякому разі Німврод припускав, що дана інформація має бути вже закладена Надрозумом (Богом) в свідомості Всесвіту. Своїм відкриттям Німврод поділився з архангелом Лаодікийськой Церкві (США) лише для того, щоб використовувати його невтрачену силу і могутність для підпорядкування собі України. Так перед проведенням нових чергових президентських виборів в Україні у Німврода з'явився і черговий новий план приходу в Україні до власної влади, і посадити на її трон Німврод має намір людини на ім'я Віктора. Для кращого здійснення плану по захопленню і утриманню влади архангел Лаодікийськой Церкви (США) порадив Німвроду використовувати впровадження в суспільство демократичних ідей, під прикриттям яких після диктатури Леоніди Кучми набагато легко було б перемогти на виборах. А ось реалізацією плану почав займатися Віктор Ющенко, вихідець із західної України, який, як і Леонід Кравчук, був наближеною людиною Німврода. У своєму минулому втіленні Душу Віктора Ющенка була представлена у фашисткою Німеччини в особі доктора Геббельса, одного з улюбленців Гітлера (Німврода), якого сам Гітлер в політичному заповіті призначив своїм наступником на посту канцлера Німеччини. Геббельс же сприймав Гітлера або як Христа, або як Святого Іоанна. У часи фашисткою Німеччини Пауль Геббельс був ярим націоналістом і саме тому, покоряючись заклику своєї Душі, свідомість Віктора Ющенка і зараз проявляє таку трепетну турботу про організацію ОУН-УПА, в якій ще в часи Другої світової війни були дуже багато людей Німврода. Пильно спостерігаючи за діями Німврода, не дрімає і Сатана. Він дізнається про нового кандидата на пост президента України, якого висунув Німврод. Дізнавшись його ім'я, Сатана здогадався і про те, що тепер Німвроду напевно стало відоме ім'я людини, яка по прогнозу і повинен стати тим новоявленим месією, який дасть можливість людині знайти безсмертя. При цьому Сатана забуває про найголовніше, що він, по все тому ж переказу, окрім безсмертя повинен принести людям ще і щастя. Тому, покоряючись лише логіки власної вигоди, на політичній арені України з'являється другий Віктор – ставленик Сатани по прізвищу Янукович. Обидва Віктори починають відчайдушно боротися за владу, не відаючи ще про те, що це і є початок Апокаліпсису, не розуміючи, що ні Німврод, ні Сатана, ні архангел Лаодікийськой церкви вже не здатні впливати на хід подальших подій в світі. У цю боротьбу включається також і дальня родичка Йафета, колишня цариця массагетов Томіріс, яка завдяки старанням Кира дізнається історію про Святу землю, про месію і про те, за що так відчайдушно ведуть боротьбу Німврод і Сатана. Сам Кир дізнався про цю історію від своїх підданих, упроваджених в оточення Німврода, яким допомагає отримати додаткову інформацію зацікавлена в цьому Цариця Небес (Богородиця). Але Кир мало вірить в реальність прогнозу, і тому, використовуючи отриману інформацію, бачить лише можливість відквитатися зі своїм давнім ворогом – царицею Томіріс, столкнув її в боротьбі за владу в Україні з Сатаною і Німвродом. Кир ще пам'ятає про те, що колись цариця Томіріс не тільки відмовилася бути його дружиною, але і розгромила його армію, убивши при цьому самого Кира. Томіріс, будучи царицею массагетов, не раз думала про те, що здатна стати царицею Миру, і дізнавшись історію про месію на Святій землі, розцінила цю інформацію так, як її постарався викласти для неї через своїх підставних посередників сам Кир. Томіріс у результаті донесли про те, що саме колишня цариця скіфів зможе знов претендувати на те, щоб стати царицею не тільки земель, що колись належали нею, але і, завдяки допомозі Надрозуму (Бога), дістати корону цариці Миру. Томіріс розповідають про те, що Надрозум (Бог) має намір відродити минулу могутність стародавньої Святої землі, і вибір його ляже на того, хто не тільки оволодіє Святою землею, але і стане гідним її правителем. От так на сцені української політики з'являється цариця Томіріс, яка завдяки підвладним нею людям, що проживають в центрі України, спочатку з'являється на Україні під прізвищем її отця – Грігян, а вже потім під прізвищем чоловіка – людини, чия Душа також відноситься до енергетичної структури Томіріс – Тимошенко. На відміну від Німврода і Сатани Томіріс дізнається ще і про те, що Переможцем має бути жінка, і в назві «Переможець» люди Кира допомагають їй уловити новий особливий сенс. Томіріс знайома з інформацією про відродження на території Київської Русі, що знаходиться під протекторатом Сатани, «Третього Риму» – епохи правління Богородиці, завдяки якій Миру з'явиться якась «Біла пані». А з листа Нострадамуса, адресованого в майбутнє нібито своєму синові Цезарю, виявляється, що ім'я людини, якій адресований даний лист, буде якось пов'язано з ім'ям Цезарь. Томіріс розуміє, що Нострадамус міг знати ім'я цієї людини і тому образно позначив його Цезарем. Розуміє вона також і те, що, швидше за все, ім'я Цезарь пов'язано з Юлієм Цезарем – колись могутнім главою Римської імперії. Виходячи з цієї інформації, Томіріс і приймає ім'я Юлія – по назві знаменитого римського роду Юлієв. Томіріс, добре знайома із стародавніми літописами, приходить до висновку, що саме Юлія повинна управляти майбутньою імперією «Третього Риму», і в цьому вона бачить провидіння, визначене їй долею. Розуміючи все це стає зрозумілим і те, чому так відчайдушно бореться за владу в Україні ще і Юлія Тимошенко, господиня Душі якої – Томіріс – мріє не тільки стати безсмертною в облічиі людини, але і сподівається на те, що після отримання безсмертя зможе управляти всім Світом. У даному ракурсі доречно також відзначити і те, чому Душі людей і ангелів так прагнуть до життя саме на Землі, в умовах матеріального світу, а не на Небі. Річ у тому, що тільки умови матеріального світу здатні дати свідомості людини цілий ряд задоволень і насолоди, яка не доступна на Енергетичному світі свідомості Всесвіту. Окрім цього на матеріальному світі чоловік набагато більшою мірою здатний проявляти самостійність і незалежність, не замислюючись про її наслідки і про той, хто є його справжнім господарем. Недаремно говорять, що люди, як діти, не відають про те, що творять. Тому жити на Землі серед людей свого часу подобалося навіть ангелам, багато хто з яких починав жити звичайним життям людей, нерідко втрачаючи через це власне безсмертя. У їх жилах замість іхора (блакитній крові) – рідини безсмертя – починала текти яскраво-червона кров, властива звичайним людям, що стали жертвою «вірусу Тьми». Кров має яскраво-червоний колір не випадково, оскільки яскраво-червоний колір – це і є колір жертви, що досить легко зрозуміти, пригадавши про вівтар – місце, на якому з незапам'ятних часів здійснювалося жертвопринесення. (Продовження слідує)
Автор статті: Владимир Горький
Джерело: vgorkiy. Info